|
Злі виноградарі
А ще Ісус розповів таку притчу.
Якось один господар вирішив обнести свій виноградник
огорожею.
Він викопав у ньому чавило для одержання соку, поставив сторожку і найняв робітників.
Сам же поїхав у своїх справах.
І от настав час збирати врожай.
Прекрасний виноградник сповнився стиглими гронами.
І тоді його господар прислав слуг за своєю частиною врожаю.
Але виноградарі напали на слуг. Одних вони побили, інших закидали камінням, а кількох слуг навіть убили.
Тоді господар послав інших слуг, цього разу ще більше.
Проте історія знов повторилася. І на цих слуг напали
виноградарі.
Річ у тім, що найняті робітники вирішили не тільки забрати собі виноградник, а й привласнити всі плоди з нього.
Тоді господар подумав: “Нехай-но я пошлю до них свого сина.
Може, його вони пошанують”.
Та поява господаревого сина геть не змінила жорстоких виноградарів,
котрі міркували так: “Це спадкоємець. Уб’ємо ж його – і тоді
виноградник наш!”
І виноградарі не вагаючись убили сина господаря.
Розповівши цю сумну історію, Ісус так спитав у своїх слухачів:
– Як, ви гадаєте, вчинить господар із виноградарями?
– Заслужено скарає їх на смерть, – відповіли йому. – Виноградник
же винайме іншим людям, які честно почнуть віддавати йому все, що
належить.
Ураз несподівано для слухачів Ісус обурився.
– Чому ж ви ніяк не хочете побачити все те, що вам провіщали
пророки? – вигукнув він.
Бог послав вам Свого Сина, щоб показати, хто справжній господар
землі! А ви натомість Його вб’єте!
Хай же Бог дасть нам серця, сповнені каяття!..
Зрозумійте ж нарешті: якщо ви не виправитеся, ніколи нічого не
зміниться на землі! – заспокоюючись, завершив Ісус...
Цю притчу ти знайдеш в Євангеліях від Матвія, глава 21, вірші 33–44,
від Марка, глава 12, вірші 1–12, і від Луки, глава 20, вірші 9–18.
|
|
|
Головна - Вхід - Притчі Ісуса - Ви тут
|
