Головна - Вхід - Притчі Ісуса - Ви тут
 

Нерозумний господар В одного багача було багато пшеничних полів. І він часто, милуючись, походжав ними. До речі, а ти сам бував коли-небудь на пшеничному полі? Там так гарно! Навкруги колишеться золотисте колосся, налите важким зерном. Гріє сонечко... Тому й подобалося нашому господареві ходити своїми полями. А ще подобалося з гордістю думати про те, який він багатий. Тільки одне його непокоїло: куди складати пшеницю з нового врожаю? Адже він був такий багатий, що всі його стодоли були забиті зерном. Отож і гадай, куди подіти нове збіжжя. І от якось у багача майнула така думка: “А що коли знести всі маленькі стодоли й замість них побудувати кілька великих?” Ця думка, напевне, була варта уваги. Але... Але саме того дня, коли вона в нього виникла, багач помер. Уявляєш?.. Так закінчується ця притча, яку ти можеш прочитати в Євангелії від Луки, глава 12, вірші 16–21. А зміст її такий. Цей чоловік хотів устигнути зробити багато чого. І таки устиг чимало – недаремно ж бо він був такий багатий. Він дуже багато працював. І тільки одного не встиг зробити – головного: він жодного разу не згадав про Бога… Саме тому Ісус назвав цього господаря безумним. Адже, знаєш-бо, все, що ми маємо на землі, залишиться тут. І після нашої смерті обов’язково перейде до когось іншого. Як перейшло все майно багача після його смерті його дітям. І це прекрасно. Але що залишається самій умираючій людині? Узяти ж усе, що нами зібрано на землі, на той світ не вдасться! Тому й повинна кожна людина заздалегідь подбати про те вічне життя, яке вготоване їй Богом. Саме це і допомагає людям зробити Ісус. От як Він сам про це каже: – Що матиме людина, котра придбає весь світ, а вічне життя при цьому загубить? На які скарби можна проміняти вічне життя? Адже Я прийду зі Своїми ангелами у славі Вітця Мого – і кожного судитиму за його справами... Усе треба робити вчасно, бо наше життя сповнене несподіванок, які підстерігають нас на кожному кроці. Смерть людини також нерідко буває несподіваною... Тому вже зараз варто подбати про своє майбутнє. Хочеш, зробимо це разом? Помолись так, як це пропонував зробити сам Ісус: „Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні, і прости нам гріхи наші, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І відведи від нас спокусу, але визволи нас від лукавого (тобто від зла)! Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь”. Ця молитва називається “Отче наш”. А знайдеш ти її в Євангелії від Матвія, розділ 6, вірші 9–13. От, певно, і все, що я хотів тобі розповісти про притчі Ісуса. Будь щасливий! І хай тобі у всьому й завжди допомагає Бог!   Головна - Вхід - Притчі Ісуса - Ви тут