|
Пшениця і кукіль
Напевне, ти чув такий вислів: “Відокремлюйте пшеницю
від куколю”.
У нашу з тобою мову він прийшов завдяки такій притчі
Ісуса.
Один хлібороб прагнув великого врожаю, тому для свого
посіву завжди вибирав тільки найкраще зерно.
“Якщо сім’я добре, – міркував він, – то і врожай буде
прекрасний”.
І от якось посіяв він на своєму полі щонайкраще зерно.
Але в нашого хлібороба був недруг – людина, яка хотіла
заподіяти йому зло.
Якось уночі цей недруг прокрався на поле нашого хлібороба.
Витягши зі своєї торбини насіння бур’яну, він засіяв ним
усю ниву, бо дуже хотів завдати хліборобові прикрощів.
Цей бур’ян Ісус назвав куколем.
Спочатку, коли він тільки-но з’являється з-під землі,
то нітрохи не відрізняється від хороших сходів. Зовні
це така сама трав’яниста рослина з родини злаків.
Одначе кукіль не колоситься. І, крім того, він заважає
рости пшениці.
Тому він – справжнісінький шкідник.
І от минув певний час. Одного разу робітники хлібороба
знайшли в полі кукіль.
Вони прийшли до господаря й сказали:
– Пане! Ти засіяв поле добірною пшеницею. Але там тепер
стільки куколю! Може, варто його виполоти?
– Не поспішаймо, – відповів мудрий землероб. – Так-бо ми
можемо повиривати й пшеницю. Нехай поки що вони ростуть
разом. Коли ж настануть жнива, кукіль ми виполемо й
спалимо, а всю зібрану пшеницю складемо в клуню.
Так і сталося.
Коли пшениця достигла, її зібрали і зсипали в клуню. Увесь
же кукіль випололи й спалили.
Цю притчу ти можеш прочитати в Євангелії від Матвія,
розділ 13, вірші 24–30 і 36–43.
Як ти гадаєш, про що вона?
Сам Ісус її розшифрував так.
Є люди, котрі вважають, що вони справжні віруючі.
Адже вони чинять правильно, обов’язково моляться!
Але насправді вони більше подібні до куколю.
Вони тільки те й роблять, що думають про себе. Їх геть
не цікавлять інші люди.
|
|
|
Головна - Вхід - Притчі Ісуса - Ви тут
|
