|
Історія дев'ята
Податки, що призвели до розколу
У часи середньовіччя все життя людини було пов'язано з церквою.
Церква у ті часи була крупним землевласником. У тодішніх країнах Західної Європи їй належало від однієї до двох третин всіх земель.
Багато були прикрашені католицькі храми, з благородних металів та дорогоцінних каменів виготовлявся церковний посуд, з дорогих тканин - одяг священиків.
Оплачували всю цю розкіш віруючі - адже вони віддавали церкві десяту частину зі всіх своїх прибутків (церковну десятину). Високою була також й плата за обряди хрещення, вінчання чи похорон.
Для того, що б зібрати з віруючих ще більше данини, церква стала продавати так звані індульгенції - свідчення про відпущення гріхів, що скріплювалися печаткою самого папи римського.
Виходило, що заплативши гроші, можна було спокійно грішити далі. Адже якщо людина купувала індульгенцію заздалегідь, церква мовби прощала їй ще не звершений гріх, будь-який - аж до грабежу чи вбивства.
Коштувало це зовсім не дорого, тому й не дивно, що до “продавців” індульгенцій йшли толпи народу.
А були серед отих “продавців” й дійсно унікальні, які, як сказали б сьогодні, "творчо" підходили до своєї справи.
Таким був, наприклад, Іоанн Тецель, що продавав індульгенції за різними цінами, в залежності від їхніх категорій.
Були в нього, наприклад, так звані “особисті” індульгенції – вони надавали право їхнім володарям викупити дев’яносто разів за рік злочини десяти чоловік за своїм вибором.
Інші надавали можливість хазяїну індульгенції звільнити з чистилища таку кількість душ, яка дорівнювалася кількості відвідань церкви на протязі двадцяти чотирьох годин між першим та другим днями серпня.
А ще за немалу суму Іоанн Тецель продавав індульгенції, що надавали право будь-якому християнину перед смерттю не тільки побачитися з богоматір’ю (матір’ю Ісуса Христа), а й навіть разом з нею злетіти на небо, до раю.
Народ давно вже був незадоволений жадобою збагачення, що охопила католицьку церкву. Продаж індульгенцій переповнив чашу народного терпіння, й почалися виступи за перетворення - реформацію - церкви.
Вперше висловив народні думки про скасування індульгенцій, а також здешевлення церковних обрядів німецький священик, професор Вюртембергского університету Мартін Лютер.
Почалася боротьба за перебудову церкви.
Йшла вона довго, важко, церква суворо розправлялася з єретиками (відступниками від віри).
Послідовників Лютера називали лютеранами, або протестантами (за їхні виступи проти віри - протест).
Внаслідок цієї боротьби протестанти здобули перемогу в Німеччині, Англії та Швейцарії. У цих країнах гословною стала протестантська релігія - одна з “гілок” християнства.
Головна - Вхід - Податки - Ви тут
|
